Зелена карта на автобудинок: яку категорію обрати в анкеті і де кемпер за кордоном уже не «легковий»

Потрібна, і саме на цей автобудинок. За законом автомобіль на українських номерах, для якого не укладено міжнародний договір страхування, посвідчений чинним у країні призначення сертифікатом, не може виїхати з України до держави системи «Зелена карта» (ст. 7 ч. 3). Забезпеченим закон вважає той засіб, який зазначено в договорі (ст. 1 ч. 1 п. 3), тож «записати» кемпер у сертифікат сімейного кросовера не вийде, навіть якщо їдуть вони разом.

Категорію підказує не кузов і не назва в оголошенні, а рядок «тип» у свідоцтві про реєстрацію. Кемпер на базі фургона в Україні може бути зареєстрований як легковий, як вантажний або, якщо місць багато, як автобус. У нашій анкеті Зеленої карти шість типів транспорту: легковий, мотоцикл, вантажний або тягач, мопед, автобус і причіп. Для вантажного анкета додатково попросить повну масу, для автобуса — кількість місць: саме ці дані визначають тариф цих категорій. Для легкового ні маси, ні місць не питають.

Повна маса стоїть у свідоцтві в рядку F.1 — туди ж радимо дивитися і перед вибором дорожнього збору за кордоном, про що нижче. Внутрішній поліс на автобудинок за кордоном не працює, це окремий договір лише для України: як обрати тип у ньому, ми розібрали в статті автоцивілка на кемпер.

Марта й Тарас Гнатюки з Івано-Франківська купили вживаний автобудинок на базі Fiat Ducato: у свідоцтві він легковий, повна маса 3 500 кг, чотири місця. На осінні канікули родина з двома дітьми їде на Адріатику: Угорщина, Словенія, Хорватія, а повертається тими ж кордонами.

1. Субота, 17 жовтня, 19:00, кухня. Тарас відкриває анкету Зеленої карти: напрямок «Європа», тип «A — Легковий автомобіль», бо так записано у свідоцтві. Строк — місяць: поїздка довша за 15 днів, а дорога назад і черга на кордоні теж мають бути всередині покриття (ст. 11 ч. 8). Дату початку ставить на п’ятницю, 23 жовтня, день виїзду.
2. Субота, 19:20. PDF сертифіката приходить на пошту (закон зобов’язує страховика передати сертифікат до того, як почнеться строк дії — ст. 11 ч. 5). Марта зберігає файл у телефоні, Тарас друкує аркуш і кладе його в бардачок поряд зі свідоцтвом. Усі три країни маршруту на бланку не викреслені (ст. 6 ч. 1 п. 2).
3. Неділя, 18 жовтня. Тарас вводить номерний знак у перевірку бази МТСБУ: номер сертифіката і строк збігаються. Заодно дивиться в рядок F.1 свідоцтва: 3 500 кг — межа, нижче якої кемпер у більшості країн маршруту платить за дорогу як легковик.
4. Угорщина. Віньєтка D1 — це категорія M1 до 3,5 т і до 7 місць разом із водієм: автобудинок Гнатюків підходить. Тарас купує її онлайн ще до першого платного відрізка і звіряє кожну літеру номерного знака.
5. Словенія. Клас 2A для електронної віньєтки — до 3 500 кг і висота над передньою віссю до 1,3 м. Маса підходить, а от висота кемпера над кабіною більша, тож Гнатюки обирають вищий клас на сайті оператора evinjeta.dars.si, а не «як для легковика». Інакше контроль має право на штраф 300 євро за їзду без чинної віньєтки.
6. Хорватія. Платять за відстань на виїзді з автомагістралі. Категорія I в оператора HAC — це двовісні машини висотою до 1,90 м; кемпер вищий, тому його тарифікують інакше, і це нормально: головне не намагатися проїхати смугою для легковиків.
7. П’ятниця, 23 жовтня, пункт пропуску. Прикордонник просить свідоцтво і сертифікат. Тарас показує PDF, номер збігається зі свідоцтвом, Угорщина не викреслена — машину пропускають (ст. 9 ч. 4).

А якби кемпер у свідоцтві був записаний вантажним? Тоді в анкеті Тарас обрав би «C — Вантажний автомобіль або тягач» і вписав повну масу з рядка F.1. Сертифікат від цього не слабший і не сильніший: він так само посвідчує міжнародний договір, що діє за законом країни перебування (ст. 1 ч. 1 п. 8). Змінюється лише те, що питає анкета. А за кордоном вантажна реєстрація інколи змінює дорожній збір: у Латвії, наприклад, платять не за типом, а за масою, і межа — 3 000 кг повної маси.

А якби замість автобудинку за кросовером їхав причіп-дача? Закон називає причіп до автомобіля окремим транспортним засобом (ст. 1 ч. 1 п. 4), тож йому потрібен власний сертифікат «F — Причіп», а тягачу — свій. У Швейцарії віньєтку купують і на машину, і на причіп, а за відсутність обох штраф 200 франків беруть двічі. Детальніше — у статтях Зелена карта на причіп і віньєтка для авто з причепом.