ДТП у Німеччині з українським авто: дзвінки, бланк і хто платить

Обов’язку викликати поліцію в переліку § 34 немає, тож дрібну аварію двох машин водії можуть оформити самі. Німецька асоціація страховиків GDV радить кликати поліцію завжди, коли хтось травмований, легко чи тяжко, а також коли машина після удару не їде — тоді поліція фіксує обставини (GDV). Від себе додамо: дзвоніть 110, якщо інша сторона відмовляється показати документи, поводиться агресивно, схоже, що водій нетверезий, або ви не розумієте одне одного так, щоб разом описати аварію.

Для дрібної аварії GDV радить заповнити саме європейський звіт про ДТП (GDV). Німецький водій назве його Europäischer Unfallbericht, але розмітка й зміст у нього ті самі в усіх мовних версіях (швейцарське бюро NBI), як і у вашого бланка європротоколу. Тож свою половину можна заповнювати українською, а поля звіряти за номерами пунктів. Схему й клітинки обставин домовляйтеся відмічати разом, ручкою по одному бланку. Що ви не розумієте, не підписуйте — у такому разі краще дочекатися поліції.

• Сфотографуйте положення машин, пошкодження, номери, документи іншого водія й поліс його машини.
• Перепишіть ім’я, адресу, телефон водія, назву його страховика й номер поліса.
• Не знає, де застрахований? Страховика німецької машини за номером знаходить Zentralruf der Autoversicherer, довідкова служба німецьких страховиків: 0800 2502600 (GDV).
• Свідки — ім’я й телефон, поки вони на місці.

Винні ви. Потерпілий звертається до Deutsches Büro Grüne Karte — німецького бюро системи «Зелена картка». Саме воно відповідає за аварії в Німеччині, де винна машина з іноземною реєстрацією, і передає справу врегулювальнику (DBGK). Від вас йому потрібні номер сертифіката Зеленої карти й назва страховика; ваш страховик потім розраховується з бюро. Платити потерпілому з власної кишені на місці не треба.

Винен німецький водій. Вимогу подаєте його страховику — назву й номер поліса ви записали на місці. Ваша Зелена карта тут нічого не платить: вона покриває шкоду, яку завдали ви, а не вашу машину. Як бути з буксируванням, пояснюємо в статті про евакуатор за кордоном.

Повідомте страховика, який видав Зелену карту, упродовж трьох робочих днів від дня аварії (ст. 31 ч. 1 п. 4 Закону № 3720-IX) — так само, як після аварії вдома, і незалежно від того, хто винен. Номер для дзвінків з-за кордону є в листі з полісом; контакти компаній, які продає WOC, зібрано на сторінці страхових компаній. Що саме сказати й коли строк починає спливати, — у статті про строк повідомлення страховика.

Ігор і Оксана везуть двох дітей на зимові канікули до родичів у Лейпцигу. На автобані перед Дрезденом потік різко стає, і «Опель» з німецькими номерами легко б’є їхню «Тойоту» в задній бампер. Усі цілі, обидві машини на ходу.

Ігор вмикає аварійку, показує водієві «Опеля» рукою на узбіччя, і обидва з’їжджають з проїзної частини — так велить § 34 при незначній шкоді. Оксана фотографує машини й номери, Ігор дістає європейський бланк. Німець заповнює свою половину німецькою, Ігор свою — українською; поля звіряють за номерами, схему малюють разом. Ігор фотографує поліс «Опеля», бо відшкодовувати буде його страховик. Увечері в готелі він пише своєму страховику: аварія, не з його вини, документи додаються.

Якби вдарив Ігор, порядок був би той самий, тільки німецький водій отримав би від нього номер Зеленої карти й назву компанії, а далі звертався б до DBGK.